Резолюція
Всеукраїнської
On-line
конференції «Освітні інновації в умовах нестабільності: філософія, психологія,
педагогіка»
(Запоріжжя)
16–26 листопада 2015
р. у м. Запоріжжя на базі
Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної
освіти» Запорізької обласної ради відбулася Всеукраїнська
On-line
конференція «Освітні інновації в умовах нестабільності: філософія, психологія,
педагогіка».
Конференція проводилася за
участю Міністерства освіти і науки України,
Інституту модернізації змісту освіти МОН України, Класичного приватного
університету, Департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації.
Мета конференції: наукова комунікація провідних науковців, дослідників та
вчителів-практиків для обговорення актуальних проблем освітніх інновацій в
умовах трансформаційних процесів українського суспільства.
Проблемні напрями роботи
конференції:
1.
Філософське
осмислення інноваційних процесів та шляхів реформування системи освіти.
2.
Інновації
у безперервній педагогічній освіті.
3.
Педагогічні
інновації в освітньому процесі навчального закладу.
У роботі конференції взяли участь 53 учасники, які представляли
9 регіонів України (Дніпропетровська, Запорізька, Київська,
Кіровоградська, Рівненська, Сумська, Харківська, Херсонська, Черкаська
області). Подані відеодоповіді, тези, статті, відеоматеріали доступні на блозі
конференції.
Учасники конференції рекомендують:
1.
Для реформування системи вищої освіти:
Інтернаціоналізація освіти сприяє підвищенню її якості та виходу на
міжнародний ринок і стане інструментом зростання конкурентоспроможності й
працездатності випускників університетів.
Інноваційність як пріоритетна ознака діяльності сучасної системи освіти
передбачає розробку і впровадження нових підходів до викладацької діяльності.
Інноваційне лідерство зможе зіграти свою провідну роль у системних стратегічних
змінах галузі освіти тільки за умови, що в основу його формування будуть закладені
принципи відбору, підготовки й проектного супроводу команди лідерів,
функціонально, професійно, компетентнісно й особистісно орієнтованих на
реалізацію завдань стратегічного розвитку.
Введення в навчальний процес вищої школи тренінгових технологій позитивно
вплине на зростання професійного інтересу, що значною мірою сприятиме посиленню
мотиваційної спрямованості студентів.
Інноваційні
технології у підготовці учителів в умовах багаторівневої освіти передбачають удосконалення
компетентностей педагога в окремих галузях науки, поглиблення навичок і вмінь з
викладання окремих дисциплін (шкільних предметів), дослідження педагогічної
практики, та теорії розвитку навчального планування й адміністрування;
формування педагогічних інтересів, вдосконалення навчальних планів, проблем і
запитів шкільної професійної практики; впровадження нових досягнень
педагогічної науки.
Необхідним є подальший аналіз авторських шкіл та актуалізація перспективних
педагогічних ідей:
·
вдосконалення
методології освіти та її цілепокладання;
·
конкретизація
державної функції освіти;
·
обґрунтування
та визнання розвитку і культурного зростання особистості як головної мети
виховання, а гуманно-особистісного підходу як принципу освіти;
·
актуалізація
суб’єкт-суб’єктних відносин;
·
переорієнтація
навчального процесу зі знаннєвих пріоритетів на виховні;
·
визнання
духовно-моральної складової як основи, що створює матеріальну дійсність,
культуру, цивілізацію, економіку;
·
розробка
варіативних концепцій, технологій, виховних систем та особистісно-орієнтованої
освіти;
·
впровадження
ідей національного виховання.
2.
Для реформування системи післядипломної педагогічної
освіти
Першочерговим
пріоритетним завданням удосконалення професійного розвитку дорослих є
забезпечення умов для підвищення їх професійної компетентності.
Принципами,
які сприятимуть визначенню тенденцій прогнозування професійного розвитку дорослих є:
·
гуманізація,
·
диференціація,
·
інтегративність,
·
наступність,
·
системність,
·
єдність соціалізації і
професіоналізації особистості,
·
модульність,
·
професійна мобільність,
·
неперервність.
Напрямами удосконалення освіти мають стати:
·
розширення змістового поля професійної освіти дорослих;
·
перехід від функціонально-професійної підготовки до самостійної;
·
збільшення інвестицій у трудові ресурси;
·
доступність освіти для усіх верств дорослого населення;
·
інноваційність технологій професійного навчання;
·
консультування з професійної орієнтації дорослих.
Перспективними напрямами реформування багаторівневої педагогічної освіти в
спектрі світових інноваційних процесів в ХХІ
ст. є:
·
перехід
від індивідуального професійного розвитку вчителів до взаємопов’язаного
індивідуального, колективного та інституційного розвитку;
·
побудова
цілісної освітньої системи, що базується на основі стратегічного планування дій
з урахуванням реформаційних пропозицій школи, інтересів і можливостей кожного
конкретного професіонала (адже недоліком існуючої практики вважають
здійснення професійного розвитку вчителів переважно в рамках короткострокових
семінарів, тематика діяльності яких не становить єдиної системи, до того ж
пов’язаної з планами реформаційних перетворень шкільної та вищої освіти в
цілому);
·
перехід
від навчання в системі теоретичного професійного розвитку вчителів до
використання широкої різноманітності форм навчання під час проходження
педагогічної практики;
·
фокусування
уваги не тільки на розвитку загальнопедагогічних умінь, а і на поглибленій
фаховій підготовці (введення
нових стандартів змісту освіти вимагає від учителів постійної роботи як над опануванням
змісту наук, що становлять предмет викладання, так і над методичним його
забезпеченням);
·
перехід
від роботи викладачів вищих педагогічних закладів переважно як інструкторів, до
поєднання інструктажу з консультаціями, наданням допомоги вчителям в освоєнні
нових ролей, що їх передбачає реформа школи.
3.
Для реформування системи загальної середньої освіти:
· перегляд базового компоненту змісту освіти з метою
перерозподілу годин навчального навантаження учнів в бік збільшення часу для
практичних робіт, що в свою чергу дозволить на більш високому рівні опанувати
ключовими та предметними компетентностями;
· привести норми наповнюваності класів до психологічно
обґрунтованих показників;
· збільшення кількості навчальних годин для предметів, які
сприятимуть морально-духовному та фізичному розвитку дитини, що сприятиме
гармонізації освітньої та виховної систем.
Немає коментарів:
Дописати коментар